добрішати


добрішати
(утрачати попередню суворість, ставати добрішим), лагідніти, лагіднішати, м'якшати, м'якнути, обм'якати, обм'якнути, у[в]ласкавлюватися, у[в]ласкавитися

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • добрішати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • добрішати — аю, аєш, недок. Ставати, робитися добрішим (див. добрий 1)) …   Український тлумачний словник

  • подобрішати — аю, аєш, док. 1) Док. до добрішати. 2) рідко. Стати кращим; поліпшати (про предмети) …   Український тлумачний словник

  • уласкавлюватися — (власка/влюватися), ююся, юєшся, недок., уласка/витися (власка/витися), влюся, вишся; мн. уласка/вляться; док., розм. Ставати поступливим, добрішати …   Український тлумачний словник

  • м'якнути — I (ставати м яким, м якшим), пом якшуватися, пом якшати, пом якшитися, розм якати, розм якнути, розм якти, розм якшуватися, розм якшитися, м якшати II ▶ див. добрішати, розчулюватися …   Словник синонімів української мови

  • аще — (аще10000) союз. 1.В зависимой части сложного предлож. в усл. знач. (обычно перед главным предлож.). Если: ˫ако же рече г҃ь. аште принесеши дары свои къ алтареви. и тоу помѩнеши ˫ако братъ твои нѣчьто имать на тѩ. остави даръ свои прѣдъ олтарьмь …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • печисѧ — ПЕ|ЧИСѦ (ЩИСѦ) 2 (312), КОУСѦ, ЧЕТЬСѦ гл. 1.Печься, заботиться, беспокоиться: ты бы о своѥмь сѧ. тъчью печеши аще ѹстроиши добрѣ то о иномь небрежеши. (μεριμνᾶς) Изб 1076, 257 об.; тъкмо ѡ добродѣтели пещис˫а. (ἐξέχεσϑαι) ЖФСт к. XII, 77 об.;… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • мѣстьныи — (94) пр. 1.Пр. к мѣсто в 1 знач.: мѣстьноѥ ѹбо прехожениѥ паче || тъщивѣѥ и съ сластью сътворити ми (τῶν τόπων) ЖФСт XII, 122–123; одръ бо не в которемь вертоградѣ настьлавше и ста(г) на немь привѧзавше, оставиша ѥмѹ блѹдницю, ˫ако ѹбо ѿ… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • неистовьство — НЕИСТОВЬСТВ|О (56), А с. 1. Неистовство, исступление, ярость: видѣвъ же онъ неистовьство жены и разѹмѣвъ ˫ако на прельщениѥ ѥмѹ ѹготова оц҃ь. мол˫ашес˫а въ таинѣ срд҃ца своѥго къ млс҃рдѹѹмѹ б҃ѹ. ЖФП XII, 34в; въ нечювьство своѥ неистовьство… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • отърѣзатисѧ — ОТЪРѢ|ЗАТИСѦ1 (2*), ЖОУСѦ, ЖЕТЬСѦ гл. Быть отрезанным: ре(ч) къ нимъ [Феодор] васъ паче ли б҃а слѹшати. сами вы размысливъше рьцѣте. волимъ добрѣѥ ны аще ˫азыкъ преже ѿрѣзатис˫а. ли вѣрѣ нашеи ˫ако же ѥсть пособити. и ˫аже по силѣ словомь… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.